Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
Бібліотека Почапинського НВК
                                                            Лисянського району Черкаської області
Календар
«  Липень 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 17
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотечні уроки

Бібліотечний урок  на тему:

«Методи самостійної роботи з книгою»

 

 Тема:         Методи самостійної роботи з книгою

Мета:         навчити учнів користуватися навчальною, довідковою та додатковою літературою. Писати та оформляти реферати, доповіді, конспекти.

Обладнання: довідники, словники, картотека, пам'ятки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Як користуватися навчальною, додатковою і довідковою літературою?

1. Використовуючи навчальну, довідкову і до­даткову літературу, уточніть, що саме вас ціка­вить.

2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: у підручнику, довіднику чи додатковій літературі.

3. Насамперед має бути використаним підручник, потім — довідник, а тоді — додаткова література.

4. Відкриваючи книгу, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.

5. Залежно від мети використайте такі види читання:

• читання-перегляд, коли книжку перегляда­ють швидко, зупиняючись на окремих: сторінках (мета такого перегляду — перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про зміст);

• вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь тексі, а тільки потрібні місця;

• читання з різних видів запису прочитаного.

6. Відшукавши у книзі потрібний розділ, па­раграф чи сторінку, не обмежуйтесь побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інфор­мацію, виділіть основне, складні, план прочита­ного.

Форма ведення записів.

План — це короткий перепік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні запитання або складним, якщо поруч з основним є до­даткові запитання.

Виписки — це цитати (дослівне відтворення думок автора книги, або короткий. близький до дослівного. виклад змісту погрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні поло­ження, статичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов'язково брані у лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартах.

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він має бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати ско­роченням слів, а якщо скорочувати їх. то за за­гальними правилами; думки слід викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускати повторень. Коли використовуються цитати, обов'язково зазначається сторінка, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поле для додаткових записів.

Тези — стислий виклад основних ідей прочи­таної книги.

Анотація — коротка характерне прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.

Резюме — короткий заключний виклад науко­вого повідомлення.

Реферат — короткий виклад змісту книги, на­укової роботи або результатів вивчення Наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу.

Як писати реферат.

1.      Вивчити тему.

2.      Підібрані літературу:

 а) документи, першоджерела; 

 б) монографії, довідники, збірники;

 в) газетні та журнальні матеріали.

3.      Ґрунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.

4.      Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.

5.      Продумати план реферату, можливе його розширення.

6.      Систематизувати опрацьований матеріал.

7.      Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов'язково включити в план актуальність темп і її значення.

8.      Написати реферат.

9.      У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

10.Бібліографічний опис джерела списку літератури  подається за такими правилами:

• для книг слід вказати прізвища та ініціали авторів, назву книги, підзаголовкові дані, місце і назву видавництва, рік видання, кількість сторінок;

• для журнальних статей зазначають прізвища та ініціали авторів, повні назви статей, назву журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;

 • для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвища та ініціали авторів, назви статей, видань, у яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.

Тобто потрібно згадати попередні уроки, а саме бібліографічний опис книги, книжної статті, журнальної статті.

ІV. Домашнє завдання. Написати реферат




Робота з інформаційно-пошуковим

апаратом бібліотеки

Мета:ознайомити школярів з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, навчити їх користуватися набутими знаннями для пошуків потрібної інформації

Вступ

Бібліотека відкриває читачеві свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Саме вони містять потрібну інформацію про будь-яку книгу – прізвище, ім’я, по батькові автора, анотацію, видавництво, місто й рік видання, обсяг книги, тираж – вихідні дані. Також у пошуку потрібної інформації нам допомагають рекомендовані бібліографічні списки і покажчики літератури.

Книги необхідні читачам для наукової роботи, більш глибокого орієнтування в питаннях літератури й мистецтва тощо. Широта тематики, різноманіття видів творів друку, що складають фонд бібліотеки, а також істотні розходження запитів читачів обумовлюють необхідність створення складної системи каталогів, що відрізняються змістом відбитої у них літератури й своєю побудовою.

Отже, каталоги служать читачам основним джерелом підбору літератури відповідно до їх потреб.

Каталоги і картотеки бібліотеки відіграють чи не найважливішу роль у навчанні учнів. Вони здійснюють освітню і пошукову функції.

Щоб уміти користуватися каталогами для вибору потрібних книг, періодичних видань, журнальних і газетних статей, спеціальних видів літератури, читачі повинні мати уявлення про те, до якого каталогу їм потрібно звернутися, як він побудований, у якому порядку розташовуються в ньому описи окремих творів друку, що означають різного роду пояснювальні записи й ін.

З кожним роком зростає кількість друкованої літератури.В наш час інформації та новітніх технологій головним для користувача бібліотеки є вміння орієнтуватися в інформаційних джерелах.

На допомогу приходить довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

 

1.      Що таке ДБА? Кому й навіщо він потрібен?

Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки включає в себе каталоги, картотеку, довідково-бібліографічний фонд. Розрізняють каталоги: алфавітний, систематичний, предметний.

Алфавітні каталоги містять картки на книги, розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв.

Систематичні каталоги містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.

Предметні каталоги містять картки з назвами творів, з конкретних проблем і питань одного змісту.

Картотеки класифікуються таким чином: систематична картотека статей, тематичні картотеки, картотека періодичних видань. До спеціальних бібліографічних картотек відносяться картотеки рецензій, заголовків художніх творів, персоналій, спеціальних видів видань (друкованої графіки, нот, карт ).

Довідково-бібліографічний фонд складають енциклопедії, словники, довідники, навчальні посібники, бібліографічні посібники.

ДБА допомагає тому, хто:підбирає літературу за особистими  інтересами;хоче добре виконувати домашні завдання;хоче писати змістовні твори та реферати;прагне до самостійності у висновках;займається самоосвітою.

 

АЛГОРИТМ  ПОШУКУ  ІНФОРМАЦІЇ  ЗА  ДОПОМОГОЮ

БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО  АПАРАТУ  БІБЛІОТЕКИ

 

2.      Пошук інформації в алфавітному каталозі.

Для того, щоб дізнатися, чи є у бібліотеці потрібна книга або твори певного автора (і які саме), уточнити прізвище автора (або псевдонім), назву книги, рік видання або інші вихідні дані, скільки видань книги було і які з них можна знайти в бібліотеці, необхідно звернутися до алфавітного каталогу:

- якщо відомий автор(-и), картку треба шукати за прізвищем автора;

- якщо книга має більше ніж три автори або видана без прізвищ авторів на титульному аркуші, картку треба шукати на перше слово назви;

- якщо книга видана без прізвищ авторів, а на титульному аркуші наведено прізвище редактора (укладача), картку треба шукати на перше слово назви книги.

Слід пам'ятати, що картки алфавітного каталогу розташовані за спільним українсько-російським алфавітом. Їх розміщують за першим словом опису (автор чи перше слово назви). У разі збігу перших слів картки розташовують за другим словом, а якщо збігаються другі слова − за третім і т. д. Якщо прізвища авторів однакові, картки розміщують за абеткою ініціалів. На різні видання однієї і тієї ж книги картки розташовують у зворотно-хронологічному порядку (2010, 2009, 2008, 2007 і т. д.). Скорочена форма слова (абревіатура) розглядається як окреме слово, і картку ставлять в порядку алфавіту букв абревіатури (ВНЗ - вищі навчальні заклади). Картки з описами книг іноземними мовами (англійською, французькою, німецькою тощо) розміщують, використовуючи латинський алфавіт.

 

3.      Пошук інформації в систематичному каталозі.

Пошук інформації в систематичному каталозі здійснюється за відповідною галуззю знань. Щоб знайти інформацію, необхідно сформулювати тему пошуку.

Систематичний каталог відповідає на питання :

- за якими галузями знань є книги у бібліотеці;

- які саме книги має бібліотека з тієї чи іншої галузі знань.

Якщо користувач знає, до якої галузі знань належить його тема або предмет, то пошук літератури необхідно здійснювати, використовуючи систему роздільників і посилання на них. Варто пам'ятати, що систематичний каталог використовують у тому випадку, коли не відомі автор чи назва.

Призначення систематичного каталогу − вказувати видання з окремих наук і галузей знань (педагогіка, література, психологія і т. д.), а також деталізувати науки і галузі знань (педагогіка: дидактика, освіта, виховання тощо).

Пошук у систематичному каталозі здійснюється таким чином:

якщо необхідно знайти інформацію з педагогіки, шукаємо шухляду з позначкою класифікаційного індекса 74 - Педагогіка;якщо необхідно знайти книгу або підручник (навчальний посібник) з педагогіки вищої школи, знаходимо каталожну шухляду з класифікаційним індексом 74 -Педагогіка, всередині розділу шукаємо роздільник 74.58 - Педагогіка вищої школи, переглядаємо усі картки і знаходимо картку з описом навчального посібника.

Слід пам'ятати, картки систематичного каталогу розміщують відповідно до схеми класифікації - за галузями знань (2 - природничі науки, 3 - технічні науки, 4 - сільськогосподарські науки, 5 - медичні науки, 6 - історичні науки, 7 - педагогічні науки і т. д.). Кожний галузевий відділ поділяється на розділи та рубрики; послідовність розташування основних відділів каталогу і розділів усередині кожного відділу встановлюється схемою бібліотечної класифікації.

4.      Предметний каталог.

В наукових і спеціальних бібліотеках поряд з алфавітним і систематичним каталогами організується предметний каталог. В ньому описи книг також групуються за їх змістом, але вже не по галузях знань, а по предметах, про які мова йде в книгах. Група описів книг про один предмет поєднується під так називаною предметною рубрикою, і потім усі предметні рубрики розташовуються за алфавітом їхніх найменувань. Щоб ознайомитися з наявністю книг по тому чи іншому питанню, досить знайти в цьому каталозі за алфавітом відповідну предметну рубрику. Потрібно мати на увазі, що до предметного каталогу доцільно звертатися в тих випадках, коли потрібно одержати зведення про книги по якій-небудь частці, вузькому питанню. Інформацію про літературу по широкій темі легше одержати, користаючись систематичним каталогом, оскільки в ньому розподіли родинних питань зосереджені в одному місці.

Пошук необхідної рубрики, у предметному каталозі полегшується тим, що всі рубрики, розставлені у строгому алфавітному порядку. Система посилань й довідок зв'язує предметні рубрики й підрубрики один з одним, направляє пошук читача.

5.      Пошук інформації в систематичній картотеці статей (СКС).

СКС вміщує картки на статті та матеріали з періодичних видань (газет, журналів), збірників. СКС створена за таблицями ББК і має спільний з систематичним каталогом алфавітно-предметний покажчик (АПП), який є ключем до СКС. СКС, як і СК побудовано за галузями знань. В картотеці застосовано більш детальний розподіл інформації, є тематичні рубрики. Картки в СКС розташовуються в зворотно-хронологічному порядку.

6.      Електронний каталог.

Нині відбувається перетворення традиційних форм каталогів на раціональніші в сучасних умовах (електронні).Електронний каталог забезпечує користувачам швидкий пошук інформації з різних елементів бібліографічного опису і значно поліпшує сервіс обслуговування.

Розвиток удосконалених комп'ютерних мереж уможливив доступ до каталогів будь-яких бібліотек з будь-якого місця, навіть із власного будинку. Доступними стали не тільки каталоги, але і різні бази даних. Остання розробка в цьому напрямку – поява повнотекстових електронних журналів, часто збагачених мультимедійними засобами, наприклад зображенням і звуком.

Для задоволення потреб фахівців у науково-технічній інформації сучасна бібліотека повинна забезпечити йому доступ до національної і світової інформації. Частиною організації такого доступу є доступ до документальних джерел інформації.

Електронні каталоги є одним з найважливіших бібліотечних ресурсів, який набуває особливої цінності тоді, коли знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий доступ до відомостей про бібліотечний фонд.

Висновки

Відвідувачі бібліотек мають володіти певними бібліотечно-бібліогра-фічними знаннями і навичками інформаційної культури. Таким чином, у залежності від характеру запиту читач будь-якої бібліотеки зможе вибрати сам, до якого з каталогів треба звернутися.

Якщо потрібна визначена книга, і автор її відомий, пошук легше вести в алфавітному каталозі. Підбір літератури по темі, питанню ведеться по систематичному каталозі. Книги по вузьких, конкретних питаннях, що стосується визначеного предмета, простіше підібрати за предметним каталогом. Предметний каталог, незамінний і тоді, коли запит носить міжгалузевий, комплексний характер.

Працюючи над твором, чи доповіддю, просто зацікавившись книгами визначеної тематики, варто звернутися до каталогів і картотек. І потрібна книга обов'язково знайдеться.

Комп’ютерна каталогізація вносить істотні зміни в бібліотеках. Але, які б зміни не відбувалися в бібліотечних каталогах, їх сутність залишиться незмінною. Вони є надійним посередником між бібліотечним фондом та його користувачами.