Бібліотечний урок на тему:
«Методи самостійної роботи з книгою»
Тема: Методи самостійної роботи з книгою
Мета: навчити учнів користуватися навчальною, довідковою та додатковою літературою. Писати та оформляти реферати, доповіді, конспекти.
Обладнання: довідники, словники, картотека, пам'ятки.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Як користуватися навчальною, додатковою і довідковою літературою?
1. Використовуючи навчальну, довідкову і додаткову літературу, уточніть, що саме вас цікавить.
2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: у підручнику, довіднику чи додатковій літературі.
3. Насамперед має бути використаним підручник, потім — довідник, а тоді — додаткова література.
4. Відкриваючи книгу, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.
5. Залежно від мети використайте такі види читання:
• читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих: сторінках (мета такого перегляду — перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про зміст);
• вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь тексі, а тільки потрібні місця;
• читання з різних видів запису прочитаного.
6. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не обмежуйтесь побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію, виділіть основне, складні, план прочитаного.
Форма ведення записів.
План — це короткий перепік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні запитання або складним, якщо поруч з основним є додаткові запитання.
Виписки — це цитати (дослівне відтворення думок автора книги, або короткий. близький до дослівного. виклад змісту погрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов'язково брані у лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартах.
Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він має бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів, а якщо скорочувати їх. то за загальними правилами; думки слід викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускати повторень. Коли використовуються цитати, обов'язково зазначається сторінка, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поле для додаткових записів.
Тези — стислий виклад основних ідей прочитаної книги.
Анотація — коротка характерне прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.
Резюме — короткий заключний виклад наукового повідомлення.
Реферат — короткий виклад змісту книги, наукової роботи або результатів вивчення Наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу.
Як писати реферат.
1. Вивчити тему.
2. Підібрані літературу:
а) документи, першоджерела;
б) монографії, довідники, збірники;
в) газетні та журнальні матеріали.
3. Ґрунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.
4. Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.
5. Продумати план реферату, можливе його розширення.
6. Систематизувати опрацьований матеріал.
7. Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов'язково включити в план актуальність темп і її значення.
8. Написати реферат.
9. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.
10.Бібліографічний опис джерела списку літератури подається за такими правилами:
• для книг слід вказати прізвища та ініціали авторів, назву книги, підзаголовкові дані, місце і назву видавництва, рік видання, кількість сторінок;
• для журнальних статей зазначають прізвища та ініціали авторів, повні назви статей, назву журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;
• для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвища та ініціали авторів, назви статей, видань, у яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.
Тобто потрібно згадати попередні уроки, а саме бібліографічний опис книги, книжної статті, журнальної статті.
ІV. Домашнє завдання. Написати реферат
Робота з інформаційно-пошуковим
апаратом бібліотеки
Мета:ознайомити школярів з довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, навчити їх користуватися набутими знаннями для пошуків потрібної інформації
Вступ
Бібліотека відкриває читачеві свої скарби за допомогою каталогів і картотек. Саме вони містять потрібну інформацію про будь-яку книгу – прізвище, ім’я, по батькові автора, анотацію, видавництво, місто й рік видання, обсяг книги, тираж – вихідні дані. Також у пошуку потрібної інформації нам допомагають рекомендовані бібліографічні списки і покажчики літератури.
Книги необхідні читачам для наукової роботи, більш глибокого орієнтування в питаннях літератури й мистецтва тощо. Широта тематики, різноманіття видів творів друку, що складають фонд бібліотеки, а також істотні розходження запитів читачів обумовлюють необхідність створення складної системи каталогів, що відрізняються змістом відбитої у них літератури й своєю побудовою.
Отже, каталоги служать читачам основним джерелом підбору літератури відповідно до їх потреб.
Каталоги і картотеки бібліотеки відіграють чи не найважливішу роль у навчанні учнів. Вони здійснюють освітню і пошукову функції.
Щоб уміти користуватися каталогами для вибору потрібних книг, періодичних видань, журнальних і газетних статей, спеціальних видів літератури, читачі повинні мати уявлення про те, до якого каталогу їм потрібно звернутися, як він побудований, у якому порядку розташовуються в ньому описи окремих творів друку, що означають різного роду пояснювальні записи й ін.
З кожним роком зростає кількість друкованої літератури.В наш час інформації та новітніх технологій головним для користувача бібліотеки є вміння орієнтуватися в інформаційних джерелах.
На допомогу приходить довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.
1. Що таке ДБА? Кому й навіщо він потрібен?
Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки включає в себе каталоги, картотеку, довідково-бібліографічний фонд. Розрізняють каталоги: алфавітний, систематичний, предметний.
Алфавітні каталоги містять картки на книги, розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів чи назв.
Систематичні каталоги містять картки на книги, в яких назви робіт розташовані за галузями знань, згідно з діючою класифікацією науки.
Предметні каталоги містять картки з назвами творів, з конкретних проблем і питань одного змісту.
Картотеки класифікуються таким чином: систематична картотека статей, тематичні картотеки, картотека періодичних видань. До спеціальних бібліографічних картотек відносяться картотеки рецензій, заголовків художніх творів, персоналій, спеціальних видів видань (друкованої графіки, нот, карт ).
Довідково-бібліографічний фонд складають енциклопедії, словники, довідники, навчальні посібники, бібліографічні посібники.
ДБА допомагає тому, хто:підбирає літературу за особистими інтересами;хоче добре виконувати домашні завдання;хоче писати змістовні твори та реферати;прагне до самостійності у висновках;займається самоосвітою.
АЛГОРИТМ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ
БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО АПАРАТУ БІБЛІОТЕКИ
2. Пошук інформації в алфавітному каталозі.
Для того, щоб дізнатися, чи є у бібліотеці потрібна книга або твори певного автора (і які саме), уточнити прізвище автора (або псевдонім), назву книги, рік видання або інші вихідні дані, скільки видань книги було і які з них можна знайти в бібліотеці, необхідно звернутися до алфавітного каталогу:
- якщо відомий автор(-и), картку треба шукати за прізвищем автора;
- якщо книга має більше ніж три автори або видана без прізвищ авторів на титульному аркуші, картку треба шукати на перше слово назви;
- якщо книга видана без прізвищ авторів, а на титульному аркуші наведено прізвище редактора (укладача), картку треба шукати на перше слово назви книги.
Слід пам'ятати, що картки алфавітного каталогу розташовані за спільним українсько-російським алфавітом. Їх розміщують за першим словом опису (автор чи перше слово назви). У разі збігу перших слів картки розташовують за другим словом, а якщо збігаються другі слова − за третім і т. д. Якщо прізвища авторів однакові, картки розміщують за абеткою ініціалів. На різні видання однієї і тієї ж книги картки розташовують у зворотно-хронологічному порядку (2010, 2009, 2008, 2007 і т. д.). Скорочена форма слова (абревіатура) розглядається як окреме слово, і картку ставлять в порядку алфавіту букв абревіатури (ВНЗ - вищі навчальні заклади). Картки з описами книг іноземними мовами (англійською, французькою, німецькою тощо) розміщують, використовуючи латинський алфавіт.
3. Пошук інформації в систематичному каталозі.
Пошук інформації в систематичному каталозі здійснюється за відповідною галуззю знань. Щоб знайти інформацію, необхідно сформулювати тему пошуку.
Систематичний каталог відповідає на питання :
- за якими галузями знань є книги у бібліотеці;
- які саме книги має бібліотека з тієї чи іншої галузі знань.
Якщо користувач знає, до якої галузі знань належить його тема або предмет, то пошук літератури необхідно здійснювати, використовуючи систему роздільників і посилання на них. Варто пам'ятати, що систематичний каталог використовують у тому випадку, коли не відомі автор чи назва.
Призначення систематичного каталогу − вказувати видання з окремих наук і галузей знань (педагогіка, література, психологія і т. д.), а також деталізувати науки і галузі знань (педагогіка: дидактика, освіта, виховання тощо).
Пошук у систематичному каталозі здійснюється таким чином:
якщо необхідно знайти інформацію з педагогіки, шукаємо шухляду з позначкою класифікаційного індекса 74 - Педагогіка;якщо необхідно знайти книгу або підручник (навчальний посібник) з педагогіки вищої школи, знаходимо каталожну шухляду з класифікаційним індексом 74 -Педагогіка, всередині розділу шукаємо роздільник 74.58 - Педагогіка вищої школи, переглядаємо усі картки і знаходимо картку з описом навчального посібника.
Слід пам'ятати, картки систематичного каталогу розміщують відповідно до схеми класифікації - за галузями знань (2 - природничі науки, 3 - технічні науки, 4 - сільськогосподарські науки, 5 - медичні науки, 6 - історичні науки, 7 - педагогічні науки і т. д.). Кожний галузевий відділ поділяється на розділи та рубрики; послідовність розташування основних відділів каталогу і розділів усередині кожного відділу встановлюється схемою бібліотечної класифікації.
4. Предметний каталог.
В наукових і спеціальних бібліотеках поряд з алфавітним і систематичним каталогами організується предметний каталог. В ньому описи книг також групуються за їх змістом, але вже не по галузях знань, а по предметах, про які мова йде в книгах. Група описів книг про один предмет поєднується під так називаною предметною рубрикою, і потім усі предметні рубрики розташовуються за алфавітом їхніх найменувань. Щоб ознайомитися з наявністю книг по тому чи іншому питанню, досить знайти в цьому каталозі за алфавітом відповідну предметну рубрику. Потрібно мати на увазі, що до предметного каталогу доцільно звертатися в тих випадках, коли потрібно одержати зведення про книги по якій-небудь частці, вузькому питанню. Інформацію про літературу по широкій темі легше одержати, користаючись систематичним каталогом, оскільки в ньому розподіли родинних питань зосереджені в одному місці.
Пошук необхідної рубрики, у предметному каталозі полегшується тим, що всі рубрики, розставлені у строгому алфавітному порядку. Система посилань й довідок зв'язує предметні рубрики й підрубрики один з одним, направляє пошук читача.
5. Пошук інформації в систематичній картотеці статей (СКС).
СКС вміщує картки на статті та матеріали з періодичних видань (газет, журналів), збірників. СКС створена за таблицями ББК і має спільний з систематичним каталогом алфавітно-предметний покажчик (АПП), який є ключем до СКС. СКС, як і СК побудовано за галузями знань. В картотеці застосовано більш детальний розподіл інформації, є тематичні рубрики. Картки в СКС розташовуються в зворотно-хронологічному порядку.
6. Електронний каталог.
Нині відбувається перетворення традиційних форм каталогів на раціональніші в сучасних умовах (електронні).Електронний каталог забезпечує користувачам швидкий пошук інформації з різних елементів бібліографічного опису і значно поліпшує сервіс обслуговування.
Розвиток удосконалених комп'ютерних мереж уможливив доступ до каталогів будь-яких бібліотек з будь-якого місця, навіть із власного будинку. Доступними стали не тільки каталоги, але і різні бази даних. Остання розробка в цьому напрямку – поява повнотекстових електронних журналів, часто збагачених мультимедійними засобами, наприклад зображенням і звуком.
Для задоволення потреб фахівців у науково-технічній інформації сучасна бібліотека повинна забезпечити йому доступ до національної і світової інформації. Частиною організації такого доступу є доступ до документальних джерел інформації.
Електронні каталоги є одним з найважливіших бібліотечних ресурсів, який набуває особливої цінності тоді, коли знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий доступ до відомостей про бібліотечний фонд.
Висновки
Відвідувачі бібліотек мають володіти певними бібліотечно-бібліогра-фічними знаннями і навичками інформаційної культури. Таким чином, у залежності від характеру запиту читач будь-якої бібліотеки зможе вибрати сам, до якого з каталогів треба звернутися.
Якщо потрібна визначена книга, і автор її відомий, пошук легше вести в алфавітному каталозі. Підбір літератури по темі, питанню ведеться по систематичному каталозі. Книги по вузьких, конкретних питаннях, що стосується визначеного предмета, простіше підібрати за предметним каталогом. Предметний каталог, незамінний і тоді, коли запит носить міжгалузевий, комплексний характер.
Працюючи над твором, чи доповіддю, просто зацікавившись книгами визначеної тематики, варто звернутися до каталогів і картотек. І потрібна книга обов'язково знайдеться.
Комп’ютерна каталогізація вносить істотні зміни в бібліотеках. Але, які б зміни не відбувалися в бібліотечних каталогах, їх сутність залишиться незмінною. Вони є надійним посередником між бібліотечним фондом та його користувачами.